У різні роки, боронячи нашу державу від російських окупантів, загинули тисячі воїнів-добровольців.
Серед них були чоловіки й жінки, яких не брали до війська за віком чи станом здоров’я, але вони все одно знаходили шлях на передову. Були й ті, чиї батьки та рідні дізнавалися про їхнє рішення вже тоді, коли вони вступали в бій зі зброєю в руках.
Це були люди різних професій і різного віку — вчителі, підприємці, студенти, лікарі, водії, рятувальники. Але у найтяжчий для країни час вони стали воїнами.
Маємо пам’ятати їхній відважний вибір, їхні історії та їхню сміливість і передати цю пам’ять наступним поколінням українців.